Про життя, летунство та інші дрібниці

  Схоже, вчорашня американська спецоперація у Венесуелі завершилась за кількадесят хвилин, а її головною метою був арешт і вивезення до США нелегітимного президента Ніколаса Мадуро. В її організації і проведенні залишається багато нез’ясованих моментів, проте вже зараз можна зробити основні висновки щодо військового аспекту операції «Абсолютна решучість» ( Absolute Resolve ) – так вона офіційно називається.   Перш за все – американцям не довелось вдаватись до (гіпотетичного) «плану Б» з широкомасштабним вторгненням військ на територію Венесуели. Упродовж багатьох місяців ми неодноразово спостерігали регулярні показові польоти ПС США з участю навіть стратегічних бомбардувальників B-52 і B-1B , до яких згодом приєдналася авіагрупа авіаносця Gerald R. Ford . Крім того, США зосередили десятки літаків і гелікоптерів на авіабазі в Пуерто-Рико , де розгорнули повноцінний 22-й експедиційний підрозділ морської піхоти (дуже посилений батальйон).   Усе це наштовхувало на...

  Інтервенція США у Венесуелу спонукала мене, нарешті, закінчити невеличкий матеріал про те, як МіГ-29 ледь не потрапив на озброєння повітряних сил цієї латиноамериканської країни.   З початку 1990-х років росія почала активно просувати своє озброєння на нові ринки. Досить перспективним регіоном видавалась Латинська Америка. Річ у тім, що США досить послідовно дотримувались політики обмеження доступу сучасного озброєння в цей регіон. Стосувалось воно і бойових літаків. Скажімо, у 1980-х роках F -16 дозволили купити лише Венесуелі , інші ж країни могли розраховувати лише на А-37В , максимум – на F -5 E / F . Тож пострадянські мисливці і штурмовики могли стати непоганим варіантом для Латинської Америки.   З надією на здобуття нових контрактів, росіяни у 1994 р. відправили до Чилі, на авіакосмічний салон FIDAE-94 свої МіГ-29. Серед військових високопосадовців, які мали можливість ознайомитись з цими літаками, був і бригадний генерал Хайме Рамон Падрон Лосада з ПС Ве...

  Одним з ключовим пунктів в плані «імпортозамєщєнія» в запорєбріковій пасажирській авіації є відновлення виробництва на Казанському авіазаводі двомоторних середньомагістральних літаків Ту-214. Цей літак, похідний від Ту-204, має досить давню історію: він випробовувався з 1996 р., а експлуатувавася – з 2001-го. Та особливого ентузіазму з боку російських авіакомпаній поява Ту-214 не викликала – вони масово пересідали на кращі й випробувані «боїнги» та «ербаси». От і випускались Ту-214 головно для державних експлуатантів. З 34-х виготовлених літаків (останній був випущений у 2021 р.) зараз в експлуатації на регулярних пасажирських лініях знаходяться лише два – в авіакомпанії Red Wings (саме так – нескрєпна неімпортозамєщьонна латиниця). Ці машини, випущені у 2008 і 2009 рр., були виведені з експлуатації 2018-го, а зараз після ремонту повернуті на лінії. Крім того, ще 23 машини експлуатувались некомерційними організаціями: специальним льотним атрядом «раісся» (12 штук; Ту-214 і пові...

  Сьогоді виповнюється 110 років з для першого польоту літака "Анаде", виготовленого одеською фірмою Артура Анати. З цієї нагоди – довгочит, присвячений бойовій службі цих літаків під час Першої світової війни. Історію створення літака розписувати не буду, лише коротко нагадаю, що це був двомісний одномоторний біплан, створений під керівництвом французького конструктора А. Декана на основі придбаного ще до війни проекту Р.20 німецької фірми "Авіатік". У базовому варіанті "Анаде" комплектувався мотором "Гном-Моносупап" потужністю 100 к.с., а його модифікації отримали потужніші двигуни: "Анаклер" – "Клерже" (110 або 130 к.с.), а "Анасаль" – "Сальмсон" (150 к.с.). Озброєння складалось з одного кулемета та кількох десятків кілограм бомб.   "Анаде", як і його модифікації, за російською класифікацією належав до літаків "корпусного типу", тобто призначався для служби в корпусних авіазагонах...