БТР-50

Такі фото слід виносити у заголовок. Перша зафіксована втрата запорєбрікового БТР-50 - фото від 14 жовтня 2023 р. Підрив на міні, ще й, вочевидь, посиленій парочкою снарядів - гляньте, як його перекинуло. Відбулося це під Авдіївкою. Втрату зафіксувала батарея упроавління та артилерійської розвідки 110-ї окремої механізованої бригади. А поряд з перекинутим БТР-50 - пошкоджений руснявий Т-64БВ з мінним тралом КМТ-6.

 

Наш навіжений сусід впевнено деградує. Стосується це усіх сторін життя лаптєстана, але нас найбільше цікавить військова сфера. Сьогодні соцмережі принесли чергове підтвердження цього факту. Ми вже згадували про повернення козломордими на службу такого антикваріату, як танки Т-62 чи гаубиці Д-1. А нині з'явились фото ешелону зі знятими з консервації бронетранспортерами БТР-50 - технікою тієї ж генерації... 

БТР-50 - це перший совєцький гусеничний бронетранспортер, проєктування якого почалось невдовзі після закінчення Другої світової війни. Займався цим цілий науково-дослідний інститут в горадє трьох рєвалюций - Санкт-Лєнінбургу, чи як він там зараз називається (з лаптєногими ніколи не можна бути певним - примудрися ж вони на кілька днів перейменувати Волгоград у Сталінград). Базою для нього послужив плаваючий танк ПТ-76. Бронетранспортер успадкував від нього як достоїнства (здатність долати водні перешкоди на плаву), так і недоліки. Серед останніх згадаймо слабенький двигун потужністю лише 240 к.с. ("половинка" знаменитого харківського дизеля В-2 - його "нащадки" й досі встановлюються на танках шишкостану), якої абсолютно не вистачало для гусеничної машини масою понад 14 тонн. Через це БТР-50 навіть на шосе ледве міг перевищити швидкість 40 км/год. А другий недолік - це компонування з кормовим розташуванням двигуна. Наскільки при цьому "просто" спішуватись десанту - ми вже згадували у розповіді про БМП-3.

Перші серійні БТР-50П були випущені в 1954 р. У цьому варіанті бронетранспортер не мав даху над десантним відділенням, в яке можна було напакувати аж два десятки бійців (і це не рахуючи трьох членів екіпажу). БТР-50П міг переправляти через водні перешкоди і вантажі масою до двох тонн - наприклад, автомобіль ГАЗ-69 чи польові гармати калібру до 85 мм. Однак уроки вуличних боїв під час придушення угорського повстання (про долю якого благополучно "забув" Орбан зі соратниками) показали, що десантові, все-таки, необхідний дах і бажано - броньований. Інакше граната, кинута з верхнього поверху будинку, ефективно перетворювала десант на фарш. У 1959 р. почався випуск БТР-50ПК з броньованим дахом. Озброєння обох варіантів було мінімальним - 7,62-мм кулемет на відкритій турелі. В совєському союзі виготовили загалом 6,5 тисяч БТР-50 та машин на його базі.

Конструктори з цивілізованих країн, які були окуповані совєтами, намагались поліпшити творіння козломордих мастєрових. Коли Чехословаччина почала випускати БТР-50ПК за ліцензією (як ОТ-62), то монтувала на них дизелі потужністю 300 к.с. Швидкість одразу зросла до 60 км/год. Потім спільно з поляками створили варіант TOPAS-2AP з посиленим озброєнням (14,5-мм і 7,62-мм кулемети в башті). Але до совєтів ці удосконалення не дійшли. Вже у 2010 р. свій варіант модернізації запропонував і наш завод імені Малишева - з прицілом на експорт.

Чому ж козломорді вирішили витягти з загашників цих аналоховнєтів? Наважусь припустити, що причиною стали великі втрати броньованих тягачів МТ-ЛБ. БТР-50ПК, на думку скрєпних стратегів, міг би стати їхньою заміною. Один тільки нюанс: наймолодші екземпляри БТР-50 виготовлені 1970 року - тобто, вони старші за мене...

Шановні читачі, якщо моя писанина вас зацікавила – можете докинути трошки на книжечки: https://www.buymeacoffee.com/andrijkhar9

Приватбанк: 4731 2196 4166 1818