Довідник: F-22A "Рептор"

 

Перший у світі серійний мисливець п’ятої ґенерації розроблявся з травня 1983 р. в рамках програми ATF (Advanced Tactical Fighter). Вона передбачала створення двомоторного літака з такими ключовими характеристиками:

- знижена радіолокаційна й теплова помітність;

- здатність здійснювати крейсерський політ із надзвуковою швидкістю;

- підвищена маневреність;

- наявність комплексу БРЕО, який забезпечив би суттєву перевагу над існуючими й перспективними радянськими винищувачами.

Літак мав стати «чистим» мисливцем, тобто реалізація ударних функцій завданням не передбачалось. У конкурсі взяли участь сім проектів, з яких для наступної реалізації обрали два: один – запропонований консорціумом фірм «Локхід» і «Боїнг», інший – «Дженерал Дайнемікс», «Нортроп» і «Макдоннелл-Дуглас». 31 жовтня 1986 р. з обома консорціумами уклали контракти, які передбачали виготовлення двох прототипів. Літак «Локхіда» отримав позначення YF-22A, а «Нортропа» – YF-23A. Розробка двигунів теж велась на конкурсних засадах: фірма «Пратт енд Вітні» створювала ТРДДФ F119, а «Дженерал Електрік» – F120. Кожен консорціум повинен був один із прототипів винищувача обладнати двигунами F119, а інший – F120. Плани ПС США спочатку передбачали закупівлю 750 мисливців ATF. Певний час до програми збирались приєднатись і ВМС, які розраховували придбати 546 літаків NATF (Navy ATF), але згодом флот обрав винищувач F/A-18E/F «Супер Хорне»".

YF-22A вийшов на випробування 23 вересня 1990 р., а YF-23A – на місяць раніше, 27 серпня. Обидва літаки-конкуренти були збудовані за інтегральною схемою, яка забезпечувала значний внутрішній об’єм, необхідний не тільки для збільшення запасу палива, але й для розміщення озброєння у внутрішніх відсіках. Літак YF-22A мав більш консервативну аеродинамічну компоновку з двокільовим оперенням з широко рознесеними й нахиленими назовні кілями. YF-23А відрізнявся більшими розмірами й новаторською компоновкою з ромбовидним у плані крилом і V-подібним хвостовим оперенням. Цей літак мав меншу порівняно з конкурентом радіолокаційну помітність, але YF-22A відзначався кращою маневреністю. До того ж, YF-22A більше годився на роль основи для палубного мисливця. У квітні 1991 р. цей літак визнали переможцем. Для нього обрали двигун F119, конструкція якого відзначалася нижчим ступенем технічного ризику порівняно з F120. «Локхід» здобув контракт на виготовлення семи передсерійних літаків F-22A, двох двомісних навчально-бойових F-22В і двох екземплярів для наземних випробувань. Передбачалось, що перший передсерійний літак підніметься в повітря в 1996 р., а операційної готовності перша стройова ескадрилья досягне у 2003 р. Однак далі програму почали переслідувати проблеми. У другій половині 1991 р. від участі в ній відмовились ВМС, а у зв’язку із закінченням «холодної війни» почало танути і замовлення ПС: у 1991 р. його скоротили з 750 до 648 машин, а у 1994 р. – до 442-х. У 1997 р. вирішили відмовитись від створення двомісного F-22В, а незабаром замовлення знову скоротили – до 339 літаків.

Перший передсерійний літак піднявся в повітря 7 вересня 1997 р., після кількох відстрочок, зумовлених проблемами з програмним забезпеченням. 23 червня 1998 р. на випробування вийшла друга машина. Випробування йшли на загал успішно, одна з метою здешевлення літака військовим довелось відмовитися від низки своїх вимог: бокових антенних решіток РЛС, бортової оптоелектронної прицільної станції та ін. Одночасно було ухвалене про недоцільність за нових геополітичних умов прийняття на озброєння вузькоспеціалізованого мисливця повітряного бою. В арсенал F-22A ввели засоби ураження класу «повітря-поверхня». У зв’язку з цим машина певний час іменувалась F/А-22A, але згодом повернулись до попереднього позначення.

У 2001 р. ВПС США замовили першу серійну партію (10 одиниць) «Репторів» – таку назву для нового мисливця обрали в 1997 р. Серійні F-22A комплектуються ТРДДФ F119-PW-100 з тягою на форсажі 15 900 кгс. Силова установка забезпечує досягнення надзвукової швидкості (М=1,5) без увімкнення форсажу. Двигуни мають електронну цифрову систему управління, а їхнє техобслуговування і заміна вузлів потребує використання лише шести найменувань інструментів. Літак обладнаний допоміжною силовою установкою і бортовою станцією виробництва кисню, завдяки чому зменшено його залежність від наземних засобів обслуговування. В конструкції планера 39% маси припадає на титанові сплави, 25% – на композитні матеріали, решту – на алюмінієві сплави.

Літак F-22A обладнаний РЛС «Нортроп-Грумман» AN/APG-77(V)1 з АФАР. Дальність виявлення великих повітряних цілей становить 270-300 км (за деякими даними – навіть до 460 км), крилатих ракет – до 150 км, а рухомих наземних цілей – 70 км. РЛС здатна одночасно супроводжувати 20 цілей. Комплекс РЕБ включає станцію попередження про радіолокаційне опромінення AN/ALR-94 і станцію попередження про ракетний обстріл AN/AAR-56, яка працює в інфрачервоному та ультрафіолетовому діапазонах. F-22A обладнаний потужними засобами зв’язку, у тому числі терміналом обміну даними «Лінк 16» і системою обміну інформацією на малій дальності IDFL, яка забезпечує взаємодію в групах літаків. Кабіна мисливця –  «скляна», обладнана шістьма багатофункціональними індикаторами та ширококутним ІЛС. Роботу усього обладнання забезпечує бортовий обчислювальний комплекс у складі двох комп’ютерів СІР.

Вбудоване озброєння F-22A складається з 20-мм шестиствольної гармати М61А2 «Вулкан» (боєкомплект 480 набоїв) – полегшений варіант добре відомої і поширеної гармати М61А1. У вантажних відсіках (великому і двох малих) передбачено розміщення шести КР «повітря-повітря» середньої дальності AIM-120C/D і двох ближнього бою AIM-9М/Х. Арсенал зброї класу «повітря-поверхня» досить скромний: «Рептор» може нести дві КАБ JDAM калібру 1000 фунтів (454 кг) або вісім малогабаритних КАБ SDB калибру 250 фунтів (113 кг). Допускається встановлення чотирьох підкрильних пілонів і розміщення на них додаткового навантаження масою до 2270 кг, але, зрозуміло, при цьому різко зростає радіолокаційна помітність літака.

Головний відсік озброєння

КР АІМ-120 і чотири КАБ GBU-39 (SDB) в одній з секцій головного відсіку озброєння

Постачання серійних F-22A почалось в січні 2003 р. До 2006 р. «апетити» ПС США дещо зросли – вони планували придбати 381 «Рептор». Однак при ухваленні бюджету на 2010 р. Конгрес вирішив відмовитись від подальших закупівель F-22A і обмежитись замовленими до того часу 187 серійними літаками (з урахуванням передсерійних машин виготовлено 195 «Репторів»). Виробництво «Репторів» завершилось у 2011 р. Вивільнені кошти скерували на розробку нового мисливця F-35. Таке обмеження закупівель призвело до зростання вартості одного F-22A до 178 млн. доларів. Загальна ж вартість програми сягає 65 млрд. доларів. Експорт F-22A заборонив Конгрес США, хоч інтерес до цього мисливця проявляли Японія та Австралія. Одному з менеджерів програми це рішення дало підстави стверджувати, що для акціонерів «Локхід-Мартін» «було б значно вигідніше інвестувати у виробництво компакт-дисків…».

У процесі виробництва F-22A послідовно впроваджувались нові версії програмного забезпечення і вносились зміни до бортового обладнання, які розширювали бойові можливості винищувача. До варіанту block 1 належали перші два передсерійні літаки, block 2 – третій. 37 літаків належали до варіанту block 10, 43 – block 20. Ці варіанти вважались не повністю боєздатними і призначались для тренувань. Лише block 30 повністю відповідав вимогам. Поступово усі літаки block 10 (за винятком втрачених та списаних) довели до стандарту block 20. Усі 22 літаки block 20 4-й партії і більшість з 21-го 3-ї партії модернізували до рівня block 30/35.

Варіант block 10 – це літаки початкової бойової готовності, здатні застосовувати лише КР АІМ-120С. На зовнішній підвісці могли нести ППБ. Літаки block 20 могли застосовувати КАБ JDAM. Мисливці стандарту block 30 отримали модернізований радар AN/APG-77(V)1, здатний повноцінно працювати в режимі «повітря-поверхня». Під час наступних доопрацювань арсенал літаків block 30 розширили за рахунок ракет AIM-120D і АІМ-9Х, КАБ SDB. 

В липні 2003 р. перші «Рептори» надійшли у 422-гу випробувальну ескадрилью, а у вересні такі машини почала отримувати 43-я навчально-бойова АЕ. В лютому 2005 р. розпочалось переозброєння бойової частини – 1-го мисливського крила. Станом на початок 2017 р. на винищувачах F-22A літали п’ять бойових і одна навчально-бойова ескадрильї регулярних ПС: 27-ма і 94-та у 1-му мисливському крилі (Ленглі, шт. Вірджинія), 43-тя (навчально-бойова) і 95-та у 325-му мисливському крилі (Тіндалл, шт. Флорида), а також 90-та і 525-та у 3-му мисливському крилі (Елмендорф, шт. Аляска). Крім того, такі літаки служили в кількох випробувальних частинах, а також у 199-й мисливській АЕ ПС Національної гвардії (Хікам, шт. Гавайї) і у п’яти т.зв. асоційованих ескадрильях (ці резервні частини не мають власної техніки, а їхній персонал використовує літаки інших частин). Періодично «Рептори» перекидаються на інші бази: до Японії, Республіки Корея, на о. Гуам, у країни Перської затоки та до Європи. Наземне обладнання і мінімально необхідний персонал для обслуговування ланки F-22A (чотири винищувачі) можна перевезти одним рейсом важкого транспортного літака С-17А.

З листопада 2009 р. винищувачі F-22A діють на Близькому Сході. Упродовж кількох років їхні завдання зводились до патрулювання повітряного простору, але у вересні 2014 р. літаки 1-го авіакрила вперше взяли участь у бойових діях проти бойовиків «Ісламської держави», завдаючи ударів по наземних цілях керованими авіабомбами JDAM і SDB. До липня 2015 р. «Рептори» здійснили 204 бойових вильоти, скинувши на цілі в Сирії 270 КАБ. В листопаді 2017 р. F-22A разом з В-52Н бомбили... плантації опійного маку в Афганістані (довідково: вартість однієї години польоту «Рептора» становила тоді 35 тисяч доларів). 7 листопада 2018 р. «Рептори» взяли участь в нальоті на сирійські урядові сили і бійців групи «Вагнер» поблизу Хашама (Східна Сирія). Перші ж повітряні перемоги цей мисливець здобув лише у 2023 р.: 4, 10 і 11 лютого F-22A збили над Північною Америкою три китайські аеростати.

Після початку російської агресії проти України «Рептори» частіше з’являються в Європі. Наприклад, 95-та АЕ у серпні-вересні 2015 р. базувалась у Шпангдалемі (Німеччина); її літаки відвідали також польську й естонську авіабази. З того часу F-22A періодично з’являються в Європі для навчань і бойового чергування.

F-22A з 3-го крила супроводжує російський Ту-95 поблизу Аляски. 2007 р.

На початку 2023 р. ПС США мали 185 «Репторів» (ще шість втрачені в катастрофах або списані після аварій, один – переданий до музею, три – використовуються як наземні навчальні стенди). З них 107 належали Бойовому авіаційному командуванню, 54 – Командуванню ПС в зоні Тихого океану, чотири – Матеріальному командуванню ПС і 20 – ПС Національної гвардії. В структурі частин, озброєних «Репторами», відбулись суттєві зміни. 325-те крило здало свої F-22A, готуючись до переозброєння на F-35A. Зараз Бойове авіаційне командування має лише одне бойове крило, яке літає на «Репторах» – 1-ше на на авіабазі Ленглі-Юстіс (шт. Вірджинія). Воно включає 27-му і 94-ту ескадрильї, а також 71-шу (навчально-бойову), сформовану у січні 2003 р. Крім того, це командування має дві випробувальні ескадрильї, укомплектовані «Репторами»: 442-гу і 433-тю. Обидві вони дислоковані на авіабазі Нелліс (шт. Невада), але підпорядковані різним крилам – відповідно, 53-му і 57-му. Командування ПС в зоні Тихого океану має 90-ту і 525-ту ескадрильї в складі 3-го мисливського крила (Едмендорф-Річардсон, шт. Аляска). В Матеріальному командуванні ПС F-22A експлуатуються в 411-й ескадрильї (Едвардс, шт. Каліфорнія). Національна гвардія має 199-ту ескадрилью 154-го крила (Хікам, шт. Гаваї). Нарешті, слід згадати про асоційовані ескадрильї, які не мають своїх літаків, використовуючи техніку інших частин: 19-ту регулярних ПС (асоційовану зі 199-ю ескадрильєю), 149-ту Національної гвардії (з 1-м крилом) і 302-гу Командування резерву ПС (з 3-м крилом).

ПС США мають плани скорочення парку своїх «Репторів» задля вивільнення коштів на інші програми. В проєкт бюджету на 2023 р. була закладена пропозиція виведення в резерв 33-х з наявних 37 машин block 20, однак конгресмени її не підтримали. В проєкт бюджету на 2024 р. знову заклали пропозицію виведення в резерв 32-х таких літаків. Вважається, що до 2035 р. «Рептори» будуть замінені новим мисливцем шостої генерації F-47, створеним за програмою NGAD, однак реалізація цих планів залежатиме від успіху вказаної програми.

В червні 2025 р. ПС США підтвердили плани чергової модернізації мисливця F-22, яка дозволить цій моделі залишатися життєздатною до 2030-х років. Загальне моральне старіння та використання авіоніки 1990-х років призвели до того, що F-22 дедалі більше відстає від сучасних F-35 і J-20. А з модернізацією останніх різниця у бойових можливостях ще більше зростає.

Пакет модернізації включатиме малопомітне покриття, низку не розкритих поліпшень для РЛС AN/APG-77, новий комплекс РЕБ та інфрачервону захисну систему (IRDS). Також передбачено низку програмно-апаратних удосконалень та впровадження технологій підвищення ситуаційної обізнаності. F-22 — єдиний мисливець XXI століття, у якому відсутні інфрачервоні датчики та нашоломні приціли, а оголошена програма модернізації, наскільки можна судити, не передбачає усунення цих вад.

Інвестиції в модернізацію F-22 здійснюються в той час, коли майбутнє мисливця шостого покоління F-47 залишається невизначеним, і є значна ймовірність, що його прийняття на озброєння буде відкладене до середини або кінця 2030-х років.

Економічна доцільність інвестицій у модернізацію F-22 і збереження на озброєнні чинного парку зі 185 мисливців широко критикується: за ті самі кошти ПС США можуть придбати значну кількість F-35 або F-15EX. Навіть якщо бойові можливості буде поліпшено, F-22 усе одно страждатиме від дуже малої дальності польоту для літака такого розміру — приблизно удвічі меншої, ніж у J-20, що є особливо суттєвим обмеженням на величезних відстанях у Тихому океані.

Показники боєготовності цього мисливця також на сьогодні є найнижчими у ПС США (тут я трошки детальніше розповідав про це - з цифрами і порівняннами)  через дуже високі вимоги до технічного обслуговування, тоді як його універсальність вважається найнижчою серед усіх мисливців XXI століття. У той час як ПС відчувають майже безпрецедентне навантаження на бюджет, цілком імовірно, що інвестиції у модернізацію F-22 зіштовхнуться зі значним опором, оскільки лунають заклики спрямувати кошти на F-47 та інші програми.

 

Характеристики	F-22A
Розмах крила, м	13,56
Довжина літака, м	18,90
Висота літака, м	5,08
Площа крила, кв. м	78,04
Двигуни, кількість х тип	2хF119-PW-100
Тяга двигуна, кгс: - максимальна - на форсажі	10 670 15 900
Маса, кг: - порожнього літака - нормальна злітна - максимальна злітна	19 700 29 300 38 000
Швидкість, км/год (число М): - максимальна - крейсерська надзвукова	2410 (2,25) 1963 (1,82)
Перегоночна дальність, км	3220
Бойовий радіус, км	760
Практична стеля, м	19 810

Шановні читачі, якщо моя писанина вас зацікавила – можете докинути трошки на книжечки: https://www.buymeacoffee.com/andrijkhar9

Приватбанк: 5168 7456 7352 6783