ЕМВ-314 "Супер Тукано"

Ще у 2019 р. з'явились повідомлення про можливе придбання для Повітряних сил України штурмовиків ЕМВ-314 "Супер Тукано". Що ж це за машина?
Історія "Супер Тукано" почалась у 1988 р., коли фірма EMBRAER спільно з ВПС Бразилії почала опрацювання варіанту навчально-бойового літака ЕМВ-312 "Тукано", більшою мірою орієнтованого на виконання бойових функцій (протипартизанські операції та боротьбу з контрабандистами наркотиків). Сам "Тукано" заслуговує на окрему оповідь - літак створений наприкінці 70-х рр. минулого століття, виявився напрочуд вдалим, а серед його покупців були навіть британські Королівські ВПС та ВПС Франції. Але зараз не про це.

Літак-демонстратор, який отримав позначення ЕМВ-312Н, вперше піднявся в повітря 9 вересня 1991 р. Від базового варіанту він відрізнявся потужнішим двигуном "Пратт енд Вітні Канада" РТ6А-67 (1250 к.с.), подовженим на 1,3 м фюзеляжем, зміненою конструкцією аеродинамічного гальма та іншими деталями. У 1993 р. виготовили два прототипи, обладнаних ще потужнішими двигунами РТ6А-68 (1300 к.с.). У такій конфігурації літак представили на конкурс у США, який мав на меті вибір перспективного єдиного навчально-тренувального літака для ВПС і ВМС (програма JPATS), але ЕМВ-312Н поступився швейцарському РС-9.

В серпні 1995 р. EMBRAER отримала контракт від бразильських ВПС на розробку на базі ЕМВ-312Н перспективного легкого штурмовика ALX (фірмове позначення ЕМВ-314 "Тукано"), призначеного, головним чином, для використання в системі патрулювання й захисту басейну р. Амазонки (SIVAM). Передбачалось створити два варіанти літака – одномісний і двомісний. Відповідно, перший прототип ЕМВ-312Н переобладнали в одномісний ЕМВ-314, а другий – у двомісний (розпочали випробування, відповідно, 2 червня і 22 грудня 1999 р.).

Літак ЕМВ-314 отримав ще більш потужний ТГД РТ6А-68С (1600 к.с.). Машина обладнана найсучаснішою авіонікою, включаючи "скляну" кабіну з великоформатними багатофункціональними індикаторами та ширококутним індикатором на тлі лобового скла. Передбачена можливість встановлення під фюзеляжної турелі з інфрачервоною оглядовою системою AN/AAQ-22 "Сафір". На одномісному варіанті на місці другого пілота встановлений додатковий паливний бак.

"Супер Тукано" отримав вбудоване озброєння – два 12,7-мм кулемети М3З бельгійського виробництва (боєкомплект по 200 патронів) в крилі. На підфюзеляжному і чотирьох підкрильних вузлах можна підвісити бойове навантаження масою до 1550 кг: авіабомби, бомбові касети, пускові установки НАР, контейнери з 20-мм гарматами, а також КР класу "повітря-повітря" ближнього бою МАА-1 "Піранья" (бразильського виробництва).

У ВПС Бразилії одномісний "Супер Тукано" отримав позначення А-29А, а двомісний – А-29В. Перші два серійні літаки були готові у 2003 р., а до кінця 2007 р. бразильські ВПС отримали усі 99 замовлених машин – 33 А-29А і 66 А-29В. "Супер Тукано" замінили у штурмових ескадрильях реактивні літаки ЕМВ-326 (зняті з озброєння) і турбогвинтові ЕМВ-312 (тепер використовуються лише як навчальні). А-29А/В використовуються в трьох штурмових ескадрильях 3-ї авіагрупи (1-ша у Боа-Віста, шт. Рорайма, 2-га у Порту-Велью, шт. Рондонія, 3-тя у Кампу-Гранді, шт. Мату-Гросу-ду-Сул), а також у 2-й АЕ 5-ї авіагрупи (Натал, шт. Ріу-Гранді-ду-Норті), яка відповідає за підвищену підготовку майбутніх пілотів бойової авіації. Крім того, на А-29В літає пілотажно-демонстраційна група "Фумака" (Пірассунунга, шт. Сан-Пауло). Наприкінці 2016 р. в строю залишалось 31 літак А-29А і 61 А-29В, а на початку 2026 р. - 81 літак в обох варіантах. Бразильські "Супер Тукано" активно застосовуються для повітряного патрулювання кордонів та боротьби з контрабандою наркотиків.

ЕМВ-314 з’явився дуже вчасно з огляду на ринкову кон'юнктуру: наприкінці першого десятиліття ХХІ століття почав вичерпуватись ресурс у штурмовиків А-37В та OV-10, що експлуатувались багатьма країнами, і "Супер Тукано" виявився підходящою заміною. Першою зарубіжною країною, яка проявила інтерес до ЕМВ-314, стала Венесуела, але продаж цій країні 36 літаків був заблокований урядом США, оскільки на "Супер Тукано" застосовані американські комплектуючі. А ось стосовно Колумбії у адміністрації США застережень не виникло. У 2006-2008 рр. ця країна отримала 25 двомісних ЕМВ-314 (до речі, досі усі експортні "Супер Тукано" замовлені лише у двомісному варіанті). Літаки надійшли у 211-ту, 312-ту і 611-ту штурмові ескадрильї. Вони активно застосовуються в бойових діях проти партизан. Саме колумбійські ЕМВ-314 першими з усіх однотипних літаків дебютували в бою в січні 2007 р.; вони ж першими почали застосовувати високоточну зброю – КАБ з лазерним наведенням "Гріффін" (ізраїльського виробництва). У складі ПС Колумбії залишається 24 літаки ЕМВ-314.

У 2009-2010 рр. вісім ЕМВ-314 надійшло до Домініканської Республіки – в цій країні, як і в Колумбії, вони замінили штурмовики А-37В. У той же період 12 літаків отримали ПС Чилі, а у 2018 р. ця країна докупила шість "Супер Тукано", а у 2020-му - ще чотири. В Чилі "Супер Тукано" використовуються як навчальні – вони замінили американські машини Т-37. Експлуатуються вони в 1-й авіагрупі на авіабазі Лос Кондорес (м. Ікіке) 

У 2010-2011 рр. почалось постачання ЕМВ-314 до Еквадору. Спочатку ця країна замовила 24 літаки, але згодом скоротила його до 18 екземплярів. Еквадорські "Супер Тукано" відрізняються менш потужними двигунами РТ6А-68А (1300 к.с.), однак обладнані підфюзеляжними турелями з тепловізорами, а в боєкомплект, поряд зі звичайними бомбами і НАР, входять КАБ "Лізард" із лазерним наведенням. Ці літаки служать у 2111-й і 2113-й ескадрильях, перша з яких відповідає за протипартизанські операції, а друга забезпечує підвищену льотну підготовку майбутніх пілотів.

В листопаді 2010 р. "Супер Тукано" здобув перемогу на конкурсі в Індонезії. Ця країна у 2012-2016 рр. отримала загалом 16 ЕМВ-314, які у складі 21-ї АЕ замінили літаки OV-10C. Також вибрали "Супер Тукано" для заміни "Бронко" ВПС Філіпін, які замовили 6 літаків з опцією ще на 18. Поставки у цю країну мають початись у 2019 р.

Досить значного поширення ЕМВ-314 набувають в Африці, де урядам багатьох країн потрібні відносно недорогі, а разом із тим – сучасні штурмовики. Першою стала Буркіна-Фасо, яка у 2011 р. отримала три "Супер Тукано". Наступного року два літаки надійшло до Мавританії. У 2013 р. шість "Супер Тукано" отримала Ангола. Малі спочатку замовила шість машин, але через прозаїчний брак коштів замовлення довелось скоротити до чотирьох екзмплярів, отриманих у 2018 р. "Супер Тукано" надійшли також до Сенегалу (три машини) і Гани (п’ять).

Доволі загадковою є історія туркменських "Супер Тукано". Вважається, що ця країна отримала щонайменше п'ять таких літаків, поставлених у 2020-2021 рр. - але це не точно.

Один "Супер Тукано" (без вбудованих кулеметів) був придбаний американською приватною військовою компанією "Блеквотер". У 2008 р. один А-29В був орендований ВМС США задля визначення його придатності для підтримки сил спеціальних операцій. А в грудні 2011 р. А-29В переміг в конкурсі на легкий штурмовик LAS, який проводився ВПС США. Характерно, що бразильська машина перемогла американського літака АТ-6В. Потенційний обсяг замовлень за цією програмою може сягнути 200 літаків, однак, швидше за все, вони не надійдуть до ВПС США, а будуть постачатись країнам-союзникам за програмою військової допомоги. Відповідно до вимого уряду США, складання А-29В за американськими замовленнями здійснюється на території країни – цим займається фірма "С’єрра Невада" (Джексонвілл, шт. Флорида). Першим отримувачем А-29В за програмою американської допомоги став Афганістан. У 2016-2018 рр. він отримав 26 "Супер Тукано", які активно брали участь в боях. Частина літаків перебувала на території США, де використовувалась для підготовки афганського льотного й технічного персоналу (формально ці літаки входять до 81-ї винищувальної ескадрильї ВПС США). Після колапсу кабульського уряду в серпні 2021 р. частина А-29В перелетіла до Узбекистану. При цьому один літак розбився. Таліби захопили кілька машин, але про їхню долю нічого не відомо. 

У 2018 р. шість А-29В отримав Ліван. А у 2021 р. 12 машин отримала Нігерія. Літаки американського виробництва мають більш потужні засоби самозахисту. Зокрема, вони обладнуються станцією попередження про ракетний обстріл AN/AAR-60(V)2 та блоками відстрілу хибних цілей AN/ALE-47.

Локалізувавши виробництво одного з варіантів ЕМВ-314 в США, EMBRAER зайнялась цим же і в Європі, прагнучи вийти на ринки країн НАТО (нагадаймо, що попередник "Супер Тукано" - ЕМВ-312 "Тукано" - використовувався ПС Великої Британії та Франції). Партнером стала португальска фірма OGMA, яка вже задіяна в програмі виробництва військово-транспортного літака КС-390. Відповідна угода була підписана у квітні 2023 р.

"Європеїзований" варіант отримав позначення A-29N. За основними параметрами він відповідає базовій машині, але має удосконалене бортове обладнання, яке зменшує навантаження на пілота і поліпшує його ситуаційну обізнаність. Встановлено електронно-оптичні/інфрачервоні сенсори нової генерації та лазерний віддалемір/підсвічувач. Система управління зовнішніми підвісками дозволяє реалізувати понад 160 різноманітних конфігурацій (на п'яти вузлах). Збережена і "фішка" "Супер Тукано" - пара вбудованих 12,7-мм кулеметів. A-29N позиціонується як літак подвійного призначення - навчальний і легкий штурмовик.

Коли стартувала програма A-29N, пріоритетними можливими покупцями називались Нідерланди, Португалія і Австрія. Усі три країни потребували (і потребують досі) нових навчальних літаків. 27 червня 2024 р. міністр оборони Португалії заявив про намір придбати партію A-29N і потребу виділення для цього 180,5 млн євро. А 12 грудня 2024 р. уряд країни схвалив закупівлю 12 таких літаків на суму близько 200 млн євро. Ці машини мають надійти на озброєння 103-ї ескадрильї, яка списала свої "Альфа Джети" ще у 2018 р. Передбачається, що португальські A-29N будуть використовуватись не тільки як навчальні, але й для миротворчих місій в Африці.

Португальське замовлення виконується дуже швидким темпом. Вже 17 липня піднявся в повітря перший серійний A-29N. Цього ж дня ПС Португалії передали третій транспортний літак КС-390 - що й стало оказією для зображеного на фото групового польоту.  

У 2024-2025 рр. спостерігається певне пожвавлення інтересу до ЕМВ-314 в Латинській Америці. Річ у тім, що повітряні сили деяких країн регіону опинились в ситуації "тягнути далі нікуди", і їхні уряди змушені були, нарешті, вдатись до закупівель нових літаків. В липні 2024 р. шість машин замовив Парагвай. Усі вони належать до партії, виготовленої у 2021-2023 рр., але не переданої замовникам. Перші чотири ЕМВ-314 прибули в Парагвай 30 червня 2025 р.

Перші парагвайські ЕМВ-314

Одночасно з Парагваєм зробив своє замовлення Уругвай - лише на один літак з опціоном ще на п'ять (невдовзі цей опціон перевели у тверде замовлення). А в березні 2025 р. чотири ЕМВ-314 замовила для своєї Національної повітряно-морської служби Панама. Ці машини стануть першими бойовими літаками в історії Панами - країни, яка формально навіть не має збройних сил.

У травні 2026 р. був показаний варіант А-29В, дообладний накладним балістичним захистом кабіни екіпажу - композитними пластинами на основі карбіду кремнію (SiC).

Шановні читачі, якщо моя писанина вас зацікавила – можете докинути трошки на книжечки: https://www.buymeacoffee.com/andrijkhar9

Приватбанк: 5168 7456 7352 6783