Війна очима наших ворогів: проблема живучості пунктів управління

 

Кімната для нарад одного з запорєбрікових підрозділів. Північ Київщини, березень 2022 р.

У свіжому жовтневому числі запорєбрікового часопису «Ваєнная мислЯ» опубліковано досить цікаву роботу, присвячену питанням живучості пунктів управління (ПУ) тактичної ланки. Спираючись на досвід війни проти України, її автори вказують на низку проблем, пов’язаних з фортифікаційним обладнанням і маскуванням ПУ. Вони класифікують демаскуючі ознаки ПУ за трьома періодами: переміщення ПУ; інженерне (фортифікаційне) обладнання ПУ; розгортання і функціонування ПУ.

 

Головні демаскуючі ознаки під час переміщення ПУ:

-          переважання в колоні автомобілів з кузовами типу «КУНГ»;

-          значна кількість машин зв’язку;

-          більша, порівняно з іншими колонами, кількість легкових машин;

-          наявність в складі колон загальновійськових, танкових підрозділів охорони, підрозділів ППО за відсутності в основного складу колони індивідуального захисту (бронежилети, зброя);

-          особливості формування колон, висування з вихідних пунктів, переміщення і прибуття в пункти призначення (наприклад, пріоритетність у пропуску перед іншими колонами).

 

Головні демаскуючі ознаки під час інженерного обладнання:

-          порушення фону місцеврсті через проведення землерийних робіт з копання котлованів під фортифікаційні споруди під ПУ;

-          підвезення, розвантаження і монтаж великогабаритних промислових виробів з хвилястого заліза та збірного залізобетону;

-          типова послідовність проведення земляних і монтажних робіт (черговість фортифікаційного обладнання; прокладка шляхів, кабелів зв’язку і електропостачання);

-          освітлення робочих площадок в нічний час;

-          теплове випромінювання, шум, властиві для працюючої землерийної і вантажопідйомної техніки;

-          поява на місцевості специфічної системи фортифікаційних споруд, об’єднаних системою під’їздних шляхів і ліній зв’язку;

-          характерні форми і значні розміри підковоподібних укриттів і площадок для вертольотів.

 

Головні демаскуючі ознаки під час прибуття і розгортання ПУ:

-          скупчення спеціальних машин (причепів) і легкових автомобілів, інтенсивний рух автотранспорту;

-          поява нових під’їздних шляхів до районів розгортання;

-          рух і зосередження засобів зв’язку з антенами різних типів;

-          робота випромінюючих радіоелектронних засобів великої і середньої потужності з високою щільністю потоку інформації;

-          значна кількість дротових і кабельних ліній з тупиковим підведенням їх до вуздів зв’язку і основних споруд ПУ;

-          інтенсивне теплове випромінення працюючих пересувних електростанцій, апаратних і КШМ;

-          посадка і зліт вертольотів з утворенням пилових (снігових) хмар.

 

Які недоліки у підготовці і роботі власних ПУ відзначабть запорєбрікові воєнспєци:

-          процес копання котлованів і монтажу в них фртифікаційних споруд приховується тільки з використанням умов недостатньої видимості і маскуючих властивостей місцевості, чого недостатньо за комплексного (всепогодного) використання противником сучасних засобів розвідки;

-          шаблонність розташування елементів ПУ (паралельне, кільцеве);

-          особливості формування колон з великою кількістю спецтехніки;

-          розташування і робота радіопередавальних центрів ПУ;

-          характерні для ПУ демаскуючі ознаки в оптичному, інфрачервоному і радіолокаційному діапазонах, які дозволяють противнику виявити і розпізнати райони розгортання ПУ навіть в режимі радіомовчання;

-          ознаки діяльності елементів ПУ, які дозволяють безпомилково ідентифікувати район дійсного розгортання ПУ і відрізнити його від інших районів – запасних або залишених.

 

Автори дослідження стверджують, що фортифікаційне обладнання районів ПУ найбільш суттєво впливає на зниження ефективності вогневого ураження противником і за умов обладнання в повному обсязі – дозволяє зберегти боєздатність ПУ. Однак фортифікаційне обладнання районів ПУ власними силами і засобами потребуватиме недопустимо багато часу. Повторний же удар противника по вже ураженому ПУ призводить до значного зниження ймовірності збереження боєздатності – тобто після першого удару, навіть якщо ПУ зберіг боєздатність, його необхідно перемістити.

 

Окремо автори зупиняються на проблемі невідповідності наявних засобів маскування зростаючим можливостям  розвідки з комплексним застосуванням її сучасних засобів.

 

Машини Р-142Н і Р-149АКШ

І на ще одни аспект звертається увага: значні габарити спецмашин управління, які різко виділяються на тлі інших транспортних засобів і дозволяють безпомилково ідентифіувати елементи ПУ. Наприклад, машина АСУВ 83Т19 на шасі КамАЗ-63501 в похідному положенні маж довжину 10 м, ширину 2,5 м і висоту 3,9 м. Порівнюються також розміри машин зв’язку «старого парку» Р-409МА (ЗіЛ), Р-142Н (ГАЗ) і нових – Р-419МП, Р-149АКШ (обидві – на шасі КамАЗ) (довжина х висота х ширина): 7,58х3,36х2,47; 6х2,76х2,4; 8,15х3,8х3,2; 8х3,4х2,75. При цьому габарити сучасної апаратури, яка монтуєься всередині кузовів, зменшились у 2-4 рази. Чому ж габарити кузовів зросли? Бо в них поліпшена ергономіка, з’явились кондиціонери тощо.

 

До чого я веду? Наш ворог вчиться, в тому числі і на своїх помилках. Він робить висновки, і нам треба бути готовими гнучко реагувати на зміни в способах його дій.

 

Шановні читачі, якщо моя писанина вас зацікавила – можете докинути трошки на книжечки: https://www.buymeacoffee.com/andrijkhar9