Бе-200

Перший Бе-200ЧС для ПС Алжиру

Двомоторний турбореактивний літак-амфібія, який використовується, головно, у протипожежному варіанті. Проєкт А-200 задуманий був як менший і легший цивільний варіант військової амфібії А-40 «Альбатрос». Прототип останнього випробовувався з грудня 1986 р., але до серійного виробництва так і не був доведений. А-200 повторив основні компонувальні рішення А-40 (стрілоподібне крило високого розташування з двома підкрильними поплавцями, Т-подібне хвостове оперення, розташування двигунів над крилом), але має приблизно на 20% зменшені розміри. Двигуни Д-436ТП максимальною тягою 7500 кгс – української розробки. Це «маринізована» версія Д-436, яка відрізняється від стандартної застосуванням матеріалів з підвищеною корозійною стійкістю. Передбачалось створення низки варіантів, основним з яких вважався протипожежний, здатний забирати з поверхні водойми і скидати на осередок пожежі 12 т води. У вантажному варіанті А-200 мав транспортувати до 8 т вантажу, у вантажо-пасажирському – 3 т вантажу і 19 пасажирів. Передбачалось створення і пошуково-рятувального варіанту. Екіпаж (у протипожежному варіанті) – три особи: два пілота і бортмеханік.

Після затвердження проєкту позначення змінили з А-200 на Бе-200. Таганрозький авіаціний науково-технічний комплекс (ТАНТК), де і проєктувався літак, виготовив чотири прототипи, два з яких призначались для наземних випробувань і два – для льотних. Перший з них піднявся в повітря 24 вересня 1998 р. 2002 р. почались випробування другого протитипа, виготовленого у варіанті Бе-200ЧС – протипожежному, призначеному для російського міністерства з надзвичайних ситуацій. Такий варіант може набирати 12 т води у вісім баків. Літак має і вантажопасажирську кабіну, в якій можна перевозити 25 пасажирів або 5 т вантажу.

Серійне виробництво Бе-200 спочатку здійснювалось на Іркутському авіаційному виробничому об’єднанні, де у 2003-2011 рр. виготовили сім літаків у варіанті Бе-200ЧС – шість для МНС РФ і один (у 2007 р.) – для Азербайджану. Після цього у зв’язку з завантаженістю підприємства випуском бойових літаків Су-30МК/СМ виробництво Бе-200 перенесли на ТАНТК. Тут у 2016-2018 рр. виготовили ще шість Бе-200ЧС для МНС РФ. В грудні 2020 р. МНС РФ замовило ще два Бе-200ЧС, однак досі жодного не отримало. Один з цих літаків на початку 2023 р. передали ПС Алжиру. Ця країна у 2021 р. замовила чотири Бе-200ЧС. Виконання контракту має завершитись до кінця 2024 р. Потенційні контракти із КНР, Індонезією, чилійською та американською приватними компаніями лишились нереалізованими.

Другий Бе-200ПС для ВМФ РФ

Авіація ВМФ РФ, яка після закриття програми створення амфібії А-40 залишилось без заміни для Бе-12 (і взагалі без сучасних патрульних літаків), на початку 2010-х рр. звернула увагу на Бе-200. Хоч цей літак взагалі не задумувався як військовий, міністерство оборони РФ у 2013 р. замовило ТАНТК шість машин – дві Бе-200ЧС і чотири пошуково-рятувальні Бе-200ПС (по суті – Бе-200ЧС, тільки без функції пожежогасіння) – з терміном постачання у 2014-2016 рр. Однак підприємство не впоралось з цим замовленням, і 2017 р. контракт розірвали. Наступного року уклали новий контракт – лише на три літаки, один Бе-200ЧС і два Бе-200ПС. Перший літак у протипожежному варіанті був переданий ВМФ РФ на початку 2020 р., але 14 серпня 2021 р. він розбився в Туреччині, під час гасіння лісових пожеж. У 2020 і 2021 рр. авіація ВМФ отримала два літака Бе-200ПС.

Відео катастрофи російського Бе-200ЧС

У складі авіації ВМФ Бе-200ПС служать в 190-му навчальному мішаному авіаполку 859-го Центру бойової підготовки і перенавчання льотного складу в Єйську на узбережжі Азовського моря (це частина центрального підпорядкування, а не Чорноморського флоту). Можливості застосування їх для виконання бойовх завдань вкрай обмежені – склад бортового обладнання, фактично, відповідає цивільним стандартам, він не включає ані пошукового радару, ані оптоелектронної пошукової системи, відсутні й будь-які засоби РЕБ. Вночі з 4 на 5 квітня 2024 р. один з Бе-200ПС був пошкоджений внаслідок атаки українських безпілотників на авіабазу Єйськ.

Червоною стрілкою позначений пошкоджений Бе-200ПС з відсутньою частиною крила

Бе-200 став достатньо нішевим продуктом і аж ніяк не масовим. Упродовж 21 року (2003-2023) виготовили лише 17 серійних літаків, з них в експлуатації станом на початок 2024 р. залишалось 14 (один літак ВМФ РФ розбився, а два перших серійних Бе-200ЧС МНС РФ вже виведені з експлуатації). Дальша реалізація цієї програми цілком залежить від імпортозаміщення двигунів українського виробництва. У 2018 р. з французькою фірмою «Сафран» була підписана угода про адаптацію для Бе-200 двигуна SaM-146 (встановлюється на пасажирських літаках SSJ). Однак через повномасштабне російське вторгнення в Україну реалізація її стала неможливою. Зараз як альтернатива розглядається російський двигун ПД-8, сертифікацію якого планувалось провести у 2023 р., але й досі вона не завершена. Ймовірно, Бе-200 повторить історію Іл-112В, проєкт якого довелось закрити через неспроможність реалізації без українських технологій.

 

Характеристики	Бе-200ЧС
Розмах крила, м	32,78
Довжина літака, м	32,05
Висота літака, м	8,9
Площа крила, кв. м	117,44
Двигуни, кількість х тип	2хД-436ТП
Тяга двигуна, кгс	7500
Маса, кг: - порожнього літака - злітна при старті з суші - злітна при старті з води - злітна при наборі води на глісируванні	27 600 41 000 37 900 43 000
Швидкістьсть, км/год: - максимальна - крейсерська	700 5500
Практична стеля, м	8000
Дальність польоту (максимальна), км	2100 (3300)

 Шановні читачі, якщо моя писанина вас зацікавила – можете докинути трошки на книжечки: https://buymeacoffee.com/andrijkhar9

 

Приватбанк: 4731 2196 4166 1818