Гусеничний "Град-1"
Нинішня російсько-українська війна дає військовим і
навколовійськовим фахівцям величезний простір для творіння різного роду «Франкенштейнів»
- небачених раніше поєднань різних систем озброєння. Іноді, однак, виявляється,
що нове – це добре забуте старе, і цей Франкенштейн за часів совдєпії проходив
випробування, ба, навіть був взятий на озброєння. Нинішній учасник боїв на території
Курської Народної Республіки – гарна ілюстрація цьому.
9 серпня 2024 р. в одній з колон, які екстренно
перекидались заорєбріковим командуванням на Курщину, на тралі був помічений
цікавий виріб – МТ-ЛБ з пакетом напрямних від пускової установки 9П138 реактивної
системи залпового вогню «Град-1». Ця система в її базовому варіанті – на шасі
автомобіля ЗіЛ-131 – хоч і значно поступається за поширеністю класичному «Граду»,
все ж використовується як лаптєногими, так і нашими військами (про що я вже писав– наші «Гради-1» кілька днів тому засвітились на тій же Курщині). «Град-1» від
класичного «Граду» відрізняється меншою кількістю напрямних (36 замість 40) і
зменшеною дальністю стрільби. Але паралельно з 9П138 за тією ж постановою совіцького
уряду від 21 січня 1970 р. створювався і гусеничний варіант 9П139. Річ у тім,
що система «Град-1» призначалась для полкової артилерії. І от якщо для
мотострілецьких полків автомобільне шасі вважали прийнятним, то для танкових
потрібна була гусенична бойова машина з прохідністю, порівняною з танковими. Як
шасі для 9П139 обрали харківський тягач МТ-ЛБ, а транспортно-зарядна машина
9Т451 створювалась на базі подовженого варіанту – МТ-ЛБу. Що цікаво – розробку гусеничного
«Граду-1» доручили Державному конструкторському бюро компресорного
машинобудування... Міністерства авіаційної промисловості СРСР!
«Авіатори» зі своїм завданням справились – 1974 р. 9П139
вийшла на випрбування, а за два роки її офіційно взяли на озброєння совєцької
армії. Серійне виробництво пускових установок і ТЗМ планувалось організувати в
Болгарії, але з того нічого не вийшло. Кілька екземплярів, виготовлених для
військових випробувань, відправили в одну з військових частин у Забайкаллі. Там
вони не експлуатувались, а стояли на консервації як резерв для посилення
укріпленого району – якщо раптом китайці попруть... А ось у 1985 р. у долі цих
РСЗВ стався несподіваний поворот – їх відправили у Білу Церкву! Жодних пізніших
даних про долю 9П139 не знайшлось.
Тепер про машину, яка 9 серпня була «засвічена» на тралі,
а 23-го – в бою на Курщині. Вочевидь, це не «справжня» 9П139, а імпровізація,
виготовлена шляхом монтажу пакета напрямних від 9П138 на тягач МТ-ЛБ. На це
вказує, зокрема, відсутність висувних упорів в кормовій частині бойової машини
і наявність двох кормових дверцят. У «справжньої» 9П139 корма така ж, як у 2С1 –
з одними дверцятами, розташованими по центру.
За інформацією, опублікованою лаптєногими блохірами,
цього «Франкенштейна» виготовили мастєровиє «дабравольчєскай брігади «Витірани»»
- офіційно, 60-й отдєльной штурмовой брігади «Вєтєрани», яка належить до псевдо-приватної
військової компанії «Рєдут». Виникла вона у 2022-му як 60-й отдєльний мотострєлковий
спєциальний батальйон «Вєтєрани», а у 2023-му була розгорнута в бригаду.
Офіційно – «за счьот прітока дабравольцев», а насправді – завдяки работоргівлі:
«Рєдут» буквально купував мобілізованих по 25 тисяч ржублів за голову.
Ну
і, варто нагадати, що «герой» нашої сьогоднішньої оповіді – не перша
запорєбрікова імпровізована РСЗВ на шасі МТ-ЛБ – влітку-восени минулого року «засвітились»
варіанти з корабельними системами МС-227 і РБУ-6000.
Шановні читачі, якщо моя писанина вас зацікавила – можете
докинути трошки на книжечки: https://buymeacoffee.com/andrijkhar9
Приватбанк: 4731 2196 4166 1818
Коментарі
Дописати коментар