"Нона-С" в російсько-українській війні
Про різні похідні від цієї системи
я вже згадував – список наведений наприкінці статті. Нарешті дійшли руки до
базової системи, причому поштовхом до написання цього матеріалу стала поява
свіжих фото цікавих покручів – про них теж трохи нижче. Отже, сьогодні – про самохідну
артсистему 2С9 «Нона-С» (про історію походження цієї назви я вже розповідав),
представницю родини совєтських авіадесантних броньованих машин, започатковану
БМД-1. Цю самохідку взяли на озброєння «галубих бєрєтав» у 1981 році.
2С9 використовує шасі
бронетранспортера БТР-Д – одного з представників першого покоління радянських
бойових машин десанту (БМД-1). Основне озброєння «Нони-С» становить
казнозарядний, нарізний гаубице-міномет 2А51 калібру 120 мм із довжиною ствола
24,2 калібри, встановлений у броньованій башті. Діапазон кутів вертикального
наведення становить від –4 до +80°, горизонтального – по 35° ліворуч і праворуч
від подовжньої осі машини.
Характерною
рисою «Нони-С» є її універсальність щодо боєприпасів. З неї можна вести вогонь
спеціальними осколково-фугасними снарядами (стабілізованими обертанням, маса
19,8 кг, максимальна дальність 8800 м) або типовими 120-мм оперенними мінометними
мінами (дальність до 7100 м, маса 16-16,5 кг). Хоча 2С9 не призначена для
боротьби з бронетехнікою, для неї також створили кумулятивний снаряд (маса 13,1
кг, бронепробиття 600 мм RHA).
«Нона-С»
– компактна і відносно легка машина (8 т). Через своє призначення вона
пристосована до повітряного транспортування (літаками Ан-12, Ан-22, Іл-76,
Ан-124 та гелікоптерами Мі-6 і Мі-26). 2С9 може десантуватися на парашуті
(екіпаж висаджується окремо).
До
1989 року було виготовлено 1432 машини «Нона-С». Вже з 1981 року 2С9
застосовували у бойових діях в Афганістані. Там виявився суттєвий недолік цієї
САУ – надто малий боєкомплект, що становив лише 25 пострілів. Тому з 1988 року
випускали модифікацію 2С9-1 із боєкомплектом, збільшеним до 40 пострілів (хоча
при десантуванні на парашуті його обмежували до 25). Іншим серйозним недоліком
«Нони-С» є примітивна система керування вогнем, а точніше – її відсутність. У
результаті підготовка до відкриття вогню після зайняття позиції тривала 5-7
хвилин. Цей недолік усунули лише у 2006 році, коли за порєбріком розпочалася
модернізація машин до рівня 2С9-1М «Нона-СМ». Тоді встановили автоматизовану
СКВ та супутниково-інерційну навігаційну систему, завдяки чому час підготовки
до стрільби скоротився до 0,5-1 хв.
«Нона-С» досі не отримала заміни. Ця САУ і надалі становить основу озброєння артилерії кацапських ведеве. Кожен парашутно-десантний (десантно-штурмовий) полк, а також окрема десантно-штурмова бригада, мають дивізіон 2С9 (18 САУ). Такий дивізіон є і у складі артилерійського полку повітряно-десантної (десантно-штурмової) дивізії. За даними The Military Balance, на початок 2022 року ведеве мали близько 250 машин 2С9 (з них лише 30 модернізованих «Нона-СМ»). Ще 30 перебували у частинах морської піхоти, а близько 500 – на базах зберігання. Цей же довідник за 2025 рік вказує наявність 230 2С9 і 30 2С9-1М у частинах ведеве і 30 – в морській піхоті. Але оціночна кількість «Нон-С» на базах зберігання скоротилась удвічі – до 250-ти.
2С9 в АТО
Кілька
десятків 2С9 (за різними даними 50-63), що належали 98-й Повітрянодесантній
дивізії, «успадкувала» після розпаду совдєпії Україна. Їх зосередили у 25-й
окремій повітрянодесантній бригаді, де створили два дивізіони (по 18 САУ). Як
відомо, саме підрозділи цієї бригади одними з перших у квітні 2014 р. були
перекинуті на Донбас проти НЗФ, яких підтримувала росія.
У
тому ж місяці одну «Нону-С» (№ 914) у Краматорську захопили колаборанти. Ця
машина підтримувала НЗФ у боях у районі Слов’янська, однак наприкінці травня
була відбита українськими військами і в липні 2014 р. демонструвалася на
виставці трофейної техніки в Києві. У Слов’янську сепаратисти використовували
ще дві 2С9, передані росіянами.
Наприкінці
червня 2014 р. чотири «Нони-С» доставили на територію Луганської області для
підрозділу «Єрмак», проте вже 1 серпня їх відкликали назад до росії. У липні 2014
р. сепаратисти так званої «ДНР» мали 11 машин 2С9: дві – у Слов’янській бригаді
та аж дев’ять (дві батареї) – в угрупованні «Восток». Останнє пізніше
переформували в 11-й окремий мотострілецький полк. «Нони-С» залишилися у складі
його артилерійського дивізіону (підрозділ також мав САУ 2С1 «Гвоздика»). Кілька
2С9 були і в окремому штурмовому мотострілецькому батальйоні «Сомалі».
Українська 25-та бригада використовувала свої 2С9 малими групами (2-3
машини) або навіть поодинці. Дві «Нони-С» брали участь в обороні аеродрому в
Краматорську (15 квітня – 5 липня 2014 р.), будучи «довгою рукою» його
оборонців. У боях поблизу м. Красний Лиман (від 2016 р. – Лиман) одну «Нону-С»
приділили підрозділу спецназу. У цих боях уперше для коригування вогню
застосували переносний радар СБР-3 «Фара», завдяки чому суттєво покращилася
влучність.
Складним випробуванням для артилеристів 25-ї бригади стали бої за Шахтарськ
у липні 2014 року. Тоді було втрачено три «Нони-С», зокрема дві – залпом
«Градів» просто на вогневій позиції. Третю САУ було знищено під час маршу
бронегрупи десантників із Шахтарська до Дебальцевого ворожим танком Т-64.
Екіпаж цієї «Нони» загинув.
Під час літньої кампанії 2014 року екіпажі українських самохідних гармат
2С9 відзначили багато проблем із технікою. Дуже часто виходила з ладу
гідравліка, що керувала кліренсом машини. На кам’янистому ґрунті «Нона-С»
рухалася з труднощами.
Під час «гарячої фази» АТО (до лютого 2015 р.) 25-та ОПДБр використовувала
щонайменше 20 машин 2С9. Росіяни зі свого боку постачали «Нони-С» проросійським
бойовикам навіть після стабілізації лінії фронту (наприклад, три такі машини
прибули разом із шістьма БМД-2 у липні 2015 р.). Ці поставки маскували як
«трофеї».
За даними The Military Balance, на початку 2022 р. Десантно-штурмові
війська України мали 40 самохідних гармат 2С9. Єдиним їхнім користувачем
залишалася 25-та ОПДБр. На жаль, підтримання їх у справному стані ставало
дедалі більш проблематичним (як, зрештою, усієї родини БМД), оскільки необхідні
для ремонту вузли та агрегати вироблялися виключно в Росії. Тому в 25-й бригаді
почали заміну БМД-2 і БТР-Д на бойові машини піхоти БМП-2.
У великій війні
У відносно великій кількості САУ «Нона-С» вступили в бій після початку широкомасштабного вторгнення військ ри-фи 24 лютого 2022 року. Зазвичай кожна БТГр ведеве мала батарею 2С9 (6 гармат). Це стосувалося як БТГр зі старими БМД-2, так і з новішими БМД-4М. У перші тижні вторгнення особливо активними вони були на півночі, на київському напрямку. Тут діяли, зокрема, БТГр 31-ї окремої десантно-штурмової бригади, 137-го, 237-го і 331-го парашутно-десантних полків. Вони зазнали значних втрат у людях і техніці. З’ясувалося, що корпуси БМД, виготовлені зі сплаву алюмінію та магнію, після ураження згоряють практично догола, залишаючи лише сталеві башти. Це стосувалося також і машин 2С9. На Південному ТВД діяли БТГр полків 7-ї десантно-штурмової дивізії, які брали участь у наступі на Миколаїв, у т.ч. у невдалій спробі захоплення аеродрому біля цього міста.
Всезнаючий oryx оцінює втрати москальських 2С9 у 84 штуки, з них п’ять стали українськими
трофеями (чотири в перші тижні широкомасштабної війни і одна – наприкінці 2022
р.). Останнє наразі знищення москальскої 2С9 зафіксоване в липні 2025 р.
Невелику кількість 2С9 також використовує українська сторона — у
підрозділах артилерії 25-ї ОПДБр. Поки що oryx не підтверджує втрат жодної(!)
такої машини, хоча бойовики так званої «Донецької народної республіки» 18
березня 2022 року заявили про одночасне знищення трьох таких машин. The
Military Balance за поточний рік
вказує, що ДШВ мають 20 2С9.
Дані про участь українських 2С9 у боях скупі. Наприклад, запорєбрікова пропагандонка
Анна Долгарьова, розповідаючи про бої між населеними пунктами Кримське та Нижнє
(Луганська область, на південний схід від Сіверськодонецька), каже: «Нам знадобилося вісім штурмів, щоб увійти
та побачити обгорілі тіла солдатів з першої штурмової групи, яку укри впустили
й зачинили в пастці. А потім із “промки” вискочила добре замаскована перед тим
“Нона” і засипала нашу групу 120-мм снарядами. Придушити її вогонь не вдалося…»
Українська реінкарнація 2С17-2
Ще 1979 року в совдєпії був створений проєкт САУ 2С17-2 «Нона-СВ» на шасі
БРМ-1К. Машина призначалась не для ведеве, а для сухопутних військ. Тоді проєкт
лишився тільки на папері. Але у 2021 році про цю концепцію згадали в Україні –
коли виникла потреба замінити зношені шасі 2С9.
У березні 2021 року були опубліковані фото з ремонтного заводу в Шепетівці,
на яких показали процес встановлення башти від 2С9 на шасі бойової
розвідувальної машини БРМ-1К. Деякий час інформації про цю САУ не надходило,
але в грудні 2022 р. з’явились фото української 2С17-2 на фронті. В березні
2023-го на полігоні відпрацювала дії батарея з чотирьох (чи п’яти?) таких САУ. А на початку травня того ж року АрміяІнформ опублікувала репортаж про бойову роботу такої САУ в одній з бригад морської піхоти. Самохідка названа трофейною, однак на фото чітко видно, що це не стандартна 2С9, а саме 2С17-2. Може, польова конверсія з баштою від трофейної "Нони-С"? На це наштовхує і примітивна "боєукладка" в десантному відділенні Більш свіжі згадки про українські 2С17-2 мені не траплялись.
Кацапські саморобки
Може виглядати дивно, але, схоже, із такою самою проблемою нестачі запчастин і вузлів для ремонту шасі 2С9 зіштовхнулися також проросійські бойовики.
Цим можна пояснити появу в так званій «ЛНР» гібриду шасі МТ-ЛБ і
башти «Нони-С». Такий засіб був показаний у березні 2022 р. журналістами
телеканалу ANNA-News. Незрозуміло, чи це був одиничний екземпляр, чи якась
невелика партія. Не світився цей виріб і в бою.
Ще один гібрид «мотолиги» і «Нони» потрапив в об’єктив у жовтні 2023 р. Від
попереднього екземпляра він відрізняється збереженням штатної кулеметної башти
МТ-ЛБ. Щоправда, фото якесь дивне. Віддзеркалене?
Нарешті, в листопаді 2025 р. в москалів засвітилась ще одна імпровізована
САУ на шасі МТ-ЛБ з баштою від «Нони». Тут вже наявні усі атрибути сучасних бойових машин російсько-української війни - клітка, бортові екрани з резінію...
Отже, про інші вироби споріднені з "Ноною-С":
2С23 "Нона-СВК" - тут
2С31 "Вєна" - десь тут
2С34 "Хоста" - приблизно там
2Б16 "Нона-К" - ось тут
2Б23 "Нона-М1" - осьдечки
Приватбанк: 5168 7456 7352 6783
Коментарі
Дописати коментар